ли термі ІНОЛЬОГІЯ :
при» ГА
о Технично- Термінольогічною Комісією при Департаменті Професійної Освіти М.Н. 0.
жо
Випуск ПІ.
ГІРНИЦТВО.
Інститутська 16
Печатня Вид. Т-ва ,Друкарь".
м
Р. Берма--відступка.
Бобина--навії.
Боковая врубка -- бічна жлапань-- врубина; бічне врубу- | хлипок вання. (автоматийний хли-|Бремебергь -- спуекова
| похилина. Автомать--саморух (ав- Брикеть--брикет. томат). "Брикеть каменноуголь- Автоматически--саморуш- ньй--вугляний брикет. но (автоматично). | Брикеть лигнитовьій (бри- Алойньй канать-- алойна неть изь бураго угля)-- линва. лігнітовий брикет, бу- Анемометрь -- вітромір' ровугляний брикет, (анемометер). - рудовугляний брикет.
Антрацють- антрацит. | Брикетньій прессь -- бри- рорара БОРИС НИ, кетний гніт, (чави). ї Б рикеть торфакой -- роп- дртевіцненая скважина --повий брикет, бодот- | році нинний брикет.
букь- бук. Б. | Буравь -- свердло, свер-
Бадья-- цебер; путня. дел. Балда--бадда, молот. Буравчикь | - свердлик, Бандаж |колесний)|--шпи- . Сверделець.
на, обруч. : Буреніе--вертіння. Барабань |при машині! -- Буреніє одноручное - - од-
баран. норучне вертіння.
Барометрь- -барометер. Буреніе двуручное -- дво- Барьерь- поруччя, баля.| ручне вертіння. си: загородка. Бурильщикь-- вертій.
сон но сю Р
ху Паголоси зазначено курсивом.
Бур зав Вен
Буровая мука--вертільна Вентиляціонная печь -- ві- потерть. | трогонна пі, піч для Буровая скважина -- вер- провітрювання. тільна діра, висвер-|Вентиляціоднная печь (хни лина. вьь вьтработкахь)--вітро Буроугольньй -- бурову-| гоннапічура(пічурка), гляний, з буроговугіл-|Вентиляціонная печь над- ля. земная -- вітрогонна Бурь--свідер. . піч на світовій по- Бурь зетообразньй--зето-| верхні. подібний свідер. Вентиляціонная труба р Бурь крестообразньй З естествевной | тягой -- хрещатий евідер. вітрогойща ціва(дуда) Буссоль--бусоля. | з природною тягою.
Вентиляціоннай. труба сь
в инжекторомь -- вітро-
: гонна ціва (дуда) з інжектором.
Вагончикь, вагонетка --|Вентиляціонкая труба сь вагончик, вагонетка. | небольшим'ь : вентилито- Вандруть--правило. ромь--вітробонна, ціва Величина нусковь угля--| з вітрогончиком."! г- гр удість вугілля, ве-'Верхній слой торфяника-- ликість грудок ву | верхній шар ропшо- гілля. вища або ропшови» Величина отверстія кгро-| ська. хота (размібрь кльтки|Вестфалить--вестфаліт. рьшета)--розмір дірок|Ввтла - верби. сортувального репштв- "ІВєщество--матерія. та, дармоя. "Вещество минеральног -- Вентиляторь -- вітрогон. | мінеральна, матерія. Вентиляторь на невной Взрьвь--вибух. поверхности --вітрогон МРУР на світовій поверхні. ор и Вентиляторь подземньй-- вино рчо па підземний вітрогон. ре омРери ме Вентиляторь | центробьж Винть безконечнь й --без- ньій--відбіжний вітро-| Конечна шруба, шруба.
гон. без кінця. Вентиляціонная дверь сь|Вкладьшь | клинообраз- окномь -- вітрогонні! ній -Клинчистий ви-
двері з Вікном. о стілок. або вкладень.
Вкр -о 5 Вву
Виресть простиранія -- Впускь воздуха односто- впоперек простягу. ронній -- однобічний
Влагоемкость -- вохкомі- впуєк повітря. сткість або вохкоем- Впускь воздуха двусторон- кість. місткість вох- ній--двобічний впуєк
кости. повітря. Водовмістилище -- водоз-!Врубовая машина--заруб-
бтр. | 2 осо на машина. Водоотливь-- ВіДиЛИВ Во- Всасьшваніе -- вемокту-
дів відлив води. вання. Водородь-- водень. Всасьвающее | устьв -- Воздуходувка |Рута|-- дму- вомоктне гирло.
хавка |Рутаї. іІВспьшка--спалах, спа- Воздухь сжатьй--стисне- Пахнення.
не повітря. Втуяка-- маточина. Воздушная труба - пові- ВХодящая струя--вхідна
тряна ціва (дуда). струмита (струга,
Возстающая вмработка--. брил).
й о ВВмемна -- викопо |при вирібка, що підійма- земляних роботахі.
еться. | Вьімка очистная - вибір- Волинить--волиніт. НИЙ ВИКО. Волокнисть!й бурьй уголь-- Виемка подземная -- під-
волокнувите буре ву: земний викоп.
рілля. волокнуватий Виемка стоябовая--стов-
буриї вугіль, волок- повий викои.
нуватий лігніт. . "Вьемочног поле- викоп- Волюмометрь--обсягомір. не поле. Воронка--лійка. || Вькупной платежь -- ви- Воронкообразньй-- лійку- купна плата.
ватий, лійкоподібний.Виработка-- вирібка. Воронкообразнов углубле- Віработка вкресть І/про-
нів-- дзвін. , стиранія)- вирібка впо- Вороть- -коловоріт. перек |простягу!. Воспламененіе -- СПаЛаХ- Вііработка очистная--ви-
нення. бірна вирібка.
Воспламеняющійся -- щоїВмработка по простира- спалахає, спалахаль-! нію -- вирібка вдовж ний. || простягу.
Воспламениться - спалах Вмработка шахтообраз- нути. занятися, взач ная--сторчови або зал тися вогнем. іо копоподіона вирібка.
Вр -ово «Гор
Вьработка штольнообраз-ЇГорная порода -- г ірнича
ная -- печероподібна| шорода, горотвір, або підкопоподібна | ескала. вирібка. Горнопромьшленникь -- Вьшка--віха. тичка. гірнопромисловець, Вазь--берест, вяз. гірничний промисло- вець. б Горообразованіе--горотво- | рення.
Г орючее вещество -- пал- кий матеріял, палка матерія.
ІГорючесть--палкість.
ШГорючій газь -- палкий газ.
Горючій матеріаль-- пал-
ПРА кий матеріял, паливо.
Газовая смісь газова: Горючій матеріаль вьсо.
мітанина. | бі тан | каго качества--добірне Галокласить -- ГаЛЬокля- паливо, добротне па-
Газь--газ. |
Газь вредньй - вадливий, | шкодліивий газ.
Газь рудничньй--копаль-| няний Газ. рудокоп- ний газ.
сит. КИРРрУ ливо, паливо високої Гезенкь-- внутрішній за-| рикметности.
кіп. ЇГорючій матеріаль дур- Гезенкь |крьіша вь шахт- цого качества--недоб-
номь ходьі--палига. | ротие паливо, паливо Гезилить- гезиліт. низької прикметнос ТИ,
Гельгофить--гельгофіт, ; забь--граб. Гипсь--ГИІС, любастер. Гравій--рінь. Глицеринь--Г ліцерина. 'Градусь--ступінь; гра- Гльба -- брила, скиба,| дус.
груда. Гранить--граніт.
Гниль, труха -- гнилець, ІГрафическоєе изображе- ніе-- графічний образ.
трухлина. Горбиль --обаполок. Гремучій гер -- 'вибухо- Горизонть -- позем, рі! ВНИ Газ
вень; обрій. Громоотводь- -громозвід. Горизонть вьтемки -- рі-|Грохоть -- вугільне ре-
вень викону. І шето, сортувальне ре- Горловина трубь: (диффу-, шето, дармой.
зорь) -- горло цівн. Грузообороть--рух ван-
дудн. тажу.
Две -То Дре
. |Дресва - жорства. о ЗИ Аробленів угля--дроблен- ня вугілля.
мас окладь--одвірок.|Дубь--дуб. вигатель--двигун. |
Авиженів воздуха, тяга--, рух повітря; тяга. |
Движеніє струи воздуха--, рух бруї (струмини): повітря. Ель--ялина.
Движущіяся | части | ма- Естественное провітрива- шинь -- рухові части; ніе--природне провіт- матин. ооо рювання.
Дворь рудничньй--рудо ; копний лвір, копаль-: наний двір. | ЯН.
Депрессія--роаріда, роз-: рідь. розрідження :
В.
(депресія). Жаровня -- парівня, жа; Депрессіонная машина-- . рівниця. розрідна маштина.. Желізная | вентиляціонная
Депрессіонньй показатель- дверь -- залізні вітро- покажчик розріди, | гонні двері. розріді, розрідження. Жельзо-- залізо. Деревянная вентиляціон- Желізо кровельнов--дахо- ная дверь -- деревяні! ве залізо. вітрогонні двері. Жельзо сортовов - обри- Деревянньй | перекиднсй | сове залізо, сортове воздушньй ходь--дере- | залізо. вний перекидний ув Желіьзньй проволочньй
ховий хід, канать -- залізна дро- МН тяна ликва, або ко- б. о дола. Діаграмма -- наглядник!
(діаграма). Жердь--жердина, тичка,
Доставка--достава. рианне» Досчатая | перемьічка -- Жесть--бляха.. дощана перегатка. Жидкость--течиво. Драги---товчія. Жила--жісла.. Драженіе - товчіння. Журналь Древесньй спирть--дерев-| ньй ний сипїрт. денник
егістадійни й:
Заб - Я я Зум
«З. Зумпфь 9 (рудничньй) -- | закіпна чма. закіпний м РР Колодязь. Забой-- вибій. Забой анал р вигріб- і ний вибій. є | тя.
Забойникь-- вибоець. Забойщикь-- вибійник. Заболонь--біль Ів дереві, |Йва--іна.
род. білі). | |Йзвестнякь - вапняк. Забурникь- -свідерок. Йзлученіе -- промінюван- Забутка -- загрузка. за- ня (випромінь).
бутка. ІЙзміреніе--обмір, помір,
Забутка раскоски--забут-! вимір. ка або закладка по-'Изміреніе упругости ширини. : Сструй--вимір пружно- Закаль--гарт. рости бруї (струминн). Закладка--заклалка. за-Изміритель гремучаго га- кладання. за -- мірниця вибухо- ЗалежБ--зЗзаляга. вого газу. ЗалежхБ рудная -- рудна Измьритель самопишущій--
заляга. самописна мірниця. Замбрь г аза--визначен-Йзолированньй -- із0льо-
ня газу. Й і ваний. Зарубка--зарубипа. Йзоляторь-- їзолетор. Затворь -- засувка. 84- Изоляціонньій -- ізоляцій-
щикха. нії. Затравка--занал, заїи-|Йздляція-- ізоляція.
лювання. іЙльма--берест. вяз; вя- Землистьй каменньй | зина, берестина:(кара-
уголь--землиєтий вич гач, карачч).
гіль або вугілля. Йндикаторная лампа--ви- Зетообразньй бурь--зето-; мірна лампа. .
подібний свідер ІЙндикаторь вь паровьхь Зигзаги--зломи. | машинахь--індикатори Золото--зЗ0ЛОТО. : в парових машинах.
Золотосодержащія мЕсто-іЙнженторь - інигектор. рожденія (мьсторожденів|Инженерь--інженір. золота)- золотище. Инженерь горньй--гірни-
Зубокь (вставной наконеч- чиїй інжен/р. никь) -- наконечник |Йнженерь окружньй--ок- (евердловий). ружний інжентр.
Инс - 9 Кам
Йнструкція -- іструкція,Каменноугольньй | деготь, наказ. смола--земляновугіль- Ископаємове--копалина. ний дьоготь, смола. Нскопаємов полезное-- ко-|Камера -- комора |для ./ ристна копалина. машин і помпі). Ископаємье матеріальш-- |Камера машинная--маши- копальні матеріяли. | нова комора. Иснопаємьй уголь -- ко-|Канава--рів. рівчок, ка-
пальний вугіль або| нава.
вугілля. Каналь для отвода возду- Нскусственньй-штучний, ха--канал для виводу роблений. повітря.
Нспьтаніє--проба. спро-|Канать--кодола, линва. ба. епиток, дослід. Каолинь--каолін. Нспьтанів рудничньхь ка-|Капсюль--капсель. натовь--проба (спро-Каркась - снасть, пок- ба) копальняних (ру-| діть. докопних) линв або Карьерь копня кодол. ц | | арьерь глинь--глиннще Мстокь--початок |річки). зрання глинокопня.
зріана огня- "джерело! арьерь каменньй--каме-
нерня. Карьерь песчаньй -- піс- ЕЕ : ковня, копня піску. Карьерь язвести -- вагі- . нярка. Кайла--оскард, келеп |Карьер» мблу -- крей-
Кайла вломовая -- оскард: дянка. одвобічний, плеска-Карьерь соли--солониця.
тий. Категорія-- категорія. Кайла двулопастная -- ос- Кварць--кварц.
кард обабічний. Квершлагь--вбочина. Кайла однолопастная -- ос-"Кизельгурь - кізельгур.
кард однобічний. Кирка--лискарь.
Кайла проходная--оскард Кислородь--кисень. однобічний гострий. |Кибслота--квас.
Каменсаохчя -- Каме- |Кладка- мур, мурування. нярня. Кладка каменная -- камя-
Каменноугольноєе | мЕсто-| ний мур. рожденіе--земляновуг-!Клапань |крьішка| - х.ти- лище. пок,
Кла -О з Коз
Клапань 0 |зсе устрой- Козффицієнть полезнаго
ство| - хлипавка. діьйотвія -- співчичнник Кливажь--кососкіл. видатнести. Клинь--клин. " Крестоовбразньй . бурь-- Кльтка--клітка. хрещатий євідер. Козьгрекь--дашок.. Кровля |пласта)|-- стеля. Коксь--кокус, кокс. брьпежньй йлбсь -- крі-
Коксованієе--коксування. піильпе дерево, під-
Коксовальная печь - кок-, сильне дерево. | сувальна, піч. Крьпильщикь -- КЕріпиль-
Кенсовать- -коксу вати. НИК.
Количество знергій--кіль- Крьпленіе--кріш: чення. кість снаги (енергії). Кріьпленів вьфработокь- -
Колода-- колода. кріплення вирібок. Колохоль--дзвін. - Кріпленіе. вінцами--цям- Колпань стекляной--шкля-. Орування. ний ковпак. | «Крьпленів віьнцами |какь - предметь)--цямбриння, -- х Колчедань--сірчак. цамбра.
Компрессія--компресія. Конгломерать- зліпок. Конець штрека -- кінець! подовжні. | Конусообразно --кру ля»! сто, стіжкувато. Конюшня--станя. стайня. Коперь--капар. Коль--копальня.
--вуглеко- поль упольнавозвугавно. нами; цямбрування зі пальня. копальня ву- ля сторчинами.
Косовичньй ходокь |для Кріпленіве сплошное--кр/п-
стока водь| -- водосто-|, лення суцільне.: «чина, о водосточній Кріпленів шахть -- Ккрій-
ІКрьпленіє вьнцами сплош- | ное(кріпавніе срубом'ь)-- суцільне цямбру- вання.
Нрьпленів квершлагов'ь -- кріплення вбочин.
Крьпленів на бабкахь-- стоякове цямбринна. цямбриння зі сторчи-
Хід. і лення закопів.
Косой ходонь--косинний Кріьпленія брусокь верти- хід. г кальньй -- сторчова Кострина-костриця, тер- Цямбрина. єторчина,
міття. | : стояк. Котель--казан. ІКрьпленія брусь горизон- Котель паровой--паровий! тальньй -- поземна
казан. ро цямОрина.
Кр -НО м Лам
Кріпленія вьнець -- цям- Лампа--л.їмпа. брова покліть (або ві- Лампа бензиновая--бензи-
вець. Гонова лямна. Крьпленія доска или бру- Лампа для изсльдованія -- сокь--цямбрина. . лямпа для досліду, Кріьпь |одинь предметь)-- | дослідна лямна.
Лампа предохранительная-- охорона, лампа.
екрійлина, скрійа.
Кріль |предметьі| - -скріп-
линня. Лебедка--коловорітниця, Кріль |процессь| - крії- катеринка. лення. Лезвіе--лезо. Крьпь вьнцевая- -цЯмбру-Литейньй заводь -- лп- вання. варня. Кріпь кольевая (забивная)-- Ломьь (|желіьзное орудієе) - крійлення пальове. лом |род. лома). Крьлсь костровая -- кріп-Лопата--лопата: заступ лення кліткове. : |гострий для копання.
Кріль потолочная--стеле-Мопасть - лопать; 10- ва окріплмна; стелеве! патка. скрійлиння; нтенове |Леадиная: сила--кінська кріплення. | вправність. Кріль срубовая--суцільне'Дучепреломленіе -- залом- цямбриння. о плення або залом про- Крьша, кровля--покрівля,| міння. дах. Льса--риштування "бо Крьша вь шахтномь ходь! риштовання. (гезенкь)--палига.. Кубь- бодни. " Куча 0 (груда, штабель) | ЗЛ. угля -- купа вугілля, стіє вугля. "7
.
Магазинь-- магазин, га-
мазей. Маневрь-- манебер. ТІ. Маневрировать--манебру- вати. Манометрическая точ- Лабораторія -- ляборато-| ность -- тискомірна рія, . точність. тиєкомірна Лабораторньй путь--лябо-| докладнівсть. раторний тлях або|Манометрическій -- тиско- спосіб. || - | мірний (манометрич- Лабрадорь-- либрадор. ний).
Ман ов С мс
Манометрь -- тискомір Мьсторожденів -- місце (манометер). | зародку (родовнще) Маришейдерь--гірничний; Місторожденіе крутопада- землемір. з ющее-- стрімкоспаднео Маришейдерсноє діло -- місце зародку. гірниче земле мірство. Міхь |нузнечньй| -- міх, Матеріаль--матеріял. | || |ковальськийі.
Матеріаль огнеєтойній - -|Місторожденів 0 золота -- огнетривалий мате- золотігще. ріял. іМьсторождеміс | міди --. Матеріаль увязочньй -- | міднаще. вязальний матерічл. Мульда--влогоннна. Машина--машина. Машина лпоршневая смо- | кова машина. 2-Г. Машинна дсортировочная -- сортувальна бо сор-; тівна машина. іНадзорь-- догляд. Машина угледробильная- -|Нагнетаніе-- нагнітання, вугледробарка або | нагніт.
дробарка, вугілля. |Нагнетательньй- - нагніт- Мергель--рухлак. | ний, нагнітальний, Мертвьй уголь--мертвий. натиековий, гнітний.
«кут. ІНМайлонь -- похил, поХи- Метан» (болотньшй газь)--, лість.
метан, болотяний гГаз.ІНанось--намул, наплу-
Механизмь -- механизм. нок, машинерія, справа: "Напластованіє -» нашару- прилад. . вання.
Механизмь непрерьівно- |Направленів свіьжей струм дькствующій -безупин- на равличньїь горизон- но чинний механизм. тахь -- правець або
Мина--міна. | напрям свіжої бруї
Минерь--мінарь. і на ріжних рівних (по-
Моторь-- мотор. : земах).
Мотька -- мотики, копа-Направленів струи нспор- ниця. ченнаго воздуха -- пра-
Мотьль |вь машинахь|--| вець або напрчм бруї вітряниця. (струмини) зіпеова-
Міьль--крейда. ного повітря.
Міьрная ціьнь--міряльний Нарушенное равновісіє -- ланцюг. | зрушщена рівіиовата.
Нас -- 13 0 с Оги
Насловнів -- наверству- Огнестойкій | огнетри-
вання, | вЯлий.
Насось питающій -- жи- Огнеупорньй -- огнетри- вильна, помпа. валнії.
Насось поршневой--смо- дкись углерода -- чад, кова помпа. || двоокне вугля.
Насось центробіжньй -- Олово--цина. відосередня або від-Орть- -хрещик біжна помпа. Осадочнья отложенія -- Нефть--нафта. | осадові поклади. Натроганцерень - нітро-ідсина--оецка.
гліцернна. Остановочнь й пункть --
Ниша--закапелек.низьок. зупінниЙ Пункт.
Номерь-- число. дети -Вістря. гострій.
Носилни-- ноші. рані угольний -- вуг-
Ніадра-- падре. ляна покидь, вугляні | пОкндькн. Отвьсь--повіс.
ОО. "Отгребка--відгортання.
Отгребщикь-- відгортачі. Область распространенія- - |Откатка- -вигвіз.
засяг. Откатна | безконечньмь Оборудованів -- опора; до нанатомь--вивіз 0ез- ження. конечною (безкінце-
Оборудовать--опоря; шт, вою) Лікнвою або ко- припорядити. долою. ввіз линвою Обработна полезньхь нсно-| без кінця. павмьхь--Обробка ко-,Отьатка вагонная-- вагон- ристкних копалин. чий вивіз. Обрушенів--обволення. |Откатка головньм' и хвое- завалення, повалення.! товьимь канатомь--ви- Обуха наконечникь-- д3З/0б, віз чільною і затиль- вестфальського | ос-| нию Ленвою «60 кео-
карду «бо келепа долою.
Обухь кайль -- тупак|Откатка конная -- виніз вестфальського оскар-| кіньми. ду або келепа. Откатка машинная- -вивіз
Обушокь, вестфальская | машиновні. кайла- -вестфальськийідткатка механичесная - оскард або келеп. механичний вивіз. Огненная работа- огневс|Отнатна ломомотивная -- робота. вивіз льокомотивою.
Ота - 14 -- Пер
Отливь |водь, жидкости|- -|Перемьіка -- розгородка
відлив. | Із човнику (,золот- Отливка |металла|--в/ілив." ник") парової ма; Отсрочка--відрочення. шини; перегатка |в
водянім будівництві, у вітрогонах то-щої.
ГІ. їПеремьчка | каменная -- | камяна розгородка |в : будинках, в Закої Паденіе--єспад, упиад. щої і Ме Паденіє /| пласта -- спа й Й рено Те Пе Перила-- бильця, баляси. Паленів шпуровь -- запа» Перфораторь -- вертіль- лювання дірок. асчаннк півбковеці Параграфь--параграф. Печка (РУДн. "вмраб у Параффинь -- земляний |! "
віск, парафіна. (| похила просіка. Паропроводь -- парогпро- ЛПирита (желізньй сьрньй зрада РОПРО- нолчедань)--лірит.
ві
ен Планка--лиштовка.
Патрубокь-- відцівдк, ж панлиаоть шар є:
Пенька- коноплі. (Платина-- п. лятина. ЗПиечи знечаіАо, -- рамена
вага тиску. | й Перегибь--закрут, залом, підойме.
перегин, и Рлоскогорке -- високорі-
Перегородка матерчатая | ВеНЬ-. | или парусь--запона. |Плоскость клисажа--пло-
Перегородка | постоянная ,, ЩО КОСОСКОЛУ, воздушная--стала ду- рмонлня пріемная--прий- хова (вітрогонна) пе- МаЯЛЬНИЙ ПОМіст, регородка бо пере-|Панвунь--Пливу пи. тика. ДПльвучія породь -пливкі
Перегородка сплошкая-- породи. супільна перегородка Пневматичвокій- духовий. або перетика. Подбой- пілбоїна.
Перекидной воздухопроводь Подбойка- - підбивання. (кроссингь) -- повігря-|Подкась -- підкосина, НИЙ перемет. | вір. підпірка.
Под -о 180 -- Лро
Провьітриваніе искусствен- ное -- штучне пров'тт-
Подошва Ігорьі| -- пі дгіря, ря, обніжжя. |
Подпорка--підпірка, під- рювання. пора, супора. |Провітриванів копей н руд- Подтрубокь--підцівок. | никовь-- провітрюван- Поиски -розшукування.! ня копалень. Пологое паденів -- поло-|Продольная (штрекь) -- жистий снад. подовжня.
Пологоладающій -- поло-Продукть горінія-- добу- жистий. і ток горіння.
Поль-- діл. під. лога |до-|Пропластокь -- прошар, щана|, долівка |ка-| прошарина. мінна, бетонова, п сгсанникі зар рр
лянаї). проверетвина. Поплавокь--поплавець. 'Просрочка--прогайка:
Поркистость-шперистість. Просткраніе пластовь --
Порода порода. || проетяг шарів, Порода пустая--пустаабо'Просіьвать. грохотать --
ялова порода. проточувати, просі- Порохь--порох. | вати, висівати. Поручни -- поруччя, по- Проська | поземна про-
ручі. | сіка. Поршень--смок, толок. Проушина - (вухо, пазу- Почва--грунт. у Ха, дірка.
Почва кглинистая--глейо- "Пруж ина- -(Супружина. вина, глеюватий грунт. Лімь угольная--вугляна Почва песчанистая--піску- ПОТерТЬ. ватий грунт, супісок. Предохранительная лампа-- Р.
охоронна лампа. г Й М й
. ! -к: -
по (Ні а роботам роботи Пресбовочное отділенів--! : і
г ОРАВА НІНО клином. чавильний відділок. Работа порохострільная-- Приборь--прилад. | вибухова робота |по-
Прибой струйчатьй--бруй- | рохомі.
ний (струминний) "Радіально--промінно.
прилад. "Радіусь-- промінь. Пріемщикь--відбирач. |Развбдка - вивідка. до- Проводникь--повожатий.| сліджування. дослід. Провітриваніе-- провітрю». Разработка сплошная --
вання. суцільна викотка
Раз -- ІБ що Рес
Разработка угля длинньми Респкраторь -- респіре- столбами--викопка ву-| тор. гілля довгими стов"Рештакь--риштак. пами. Ривелень--рівелен. Разработка угля короткими|Родь угля--рід вугілля. столбами--викопка, ву-ІРозсьть--розсип. гілля короткими стов-|Розсьть золотоносная-- пами. золотоносна розсип. Разрьженіве с розрідь, Рубанокь--гембель. розрілда, розрідження. Рудникь--копальня, ру- Разсланцеванів -- злупа-|, Дня, рудокопня. чення. Рудничньй дворь--закін- ний двір.
Разсланцовьваніе-- лупа- Рудоносньй -- рудоног-
ана ний, рудоємний. Разсіьчка--розсіч. Рукоятка, рукоять вся ру- Раскоска - поширина. ківя, ручка. держак, Раскосньй ходокь -- по- держално.
ширний хід. Рукоятка кайли--держак Разсьчка--розсіч. келепа.
Регулировать -- регулю" Рукоятка лопать --засту- вати. й пильно, заступень. Регуляторь-- регулятор. Рукоятка метлм -- міт-
Резина--Г//мМа. лище, держак. Резкновьій рукавь--Гумо-|Рукоятка ножа--кКолодка, ва капика. колодочка.
Результатьвьвітриванія- -| Рукоятка топора -- топо- наслідок вивітрюван-|. рище, топорисько. ня (вітріння); вислід|Руявтка- -кружілка, |мір- вивітрювання. | " | |, начаї.
Рельсь--рейка. Рихлая порода -- пухка
Рельсопрокатньй-- рейко-! ПОРода- вальцювальний (-ців- Ричагь- коромисло; ПІ- ний). дойма.
Рельсопрокатньй заводь--|Рьчагь тормазньй --галь - рейковальцювальня, | Мове коромисло. рейковальцівня.валь-ІРьзакь |дая торфа)--рі-
. цювальня рейок. зак для болотнини, Ремонть -- направа, по-| Ропин. | нова. поновлення, по-|Рьшетчатьй -- гратча-
права. РО ЄТИЙ.
Сам - 17 -з Сон
"Сопротивленіе--опір. «- "Сопрот ивленіе предільноге-- граничний опір. Самовозгоранівє--самого- "Сосна сосни.
ріння вугілля. "Сортировать уголь при по- Самодоспламененіє угля-- мощи грохотовь различ- самозапалення ву- | ньхь разміровь--про- гілля. точувати вугілля (ву-
Сбойка--сполучина |як гіль), еортувати в/- вирібка); сполучення, гілля. сполучу вання |якчин-'Сбортировать уголь вь руч-
ність |. | ную-точити або про- Сбиться--сполучитися. ! точувати вугілля руч- Сбрось--єкид. : і оним епособом. Сбросовьй--скидний. Сортировка-- сортування
Свита пластовь -- низка. |як чинність. шарів, низка платів. бортировочная фабрика-- Свойоство рудничной водь--' сортівня,сортувальня. особливість або приро- Сортировщинь--єортівник. да копальнаної води. бСнасательная артель--ря-
Сдвнгь--пересун. Го тункова епілка. Селитра--салітра. "Спасательная команда-- Сигналь--гасло. знак. рятункова дружина. Скать--спускалка. Спасательная 0 станція-- Єкважина-- щілина. рятункова єтинція. Скважина буровая -- вер- бпираль--кручацка. тільна діра. Ссиральньй - кручанко-
Скоба--скаба. кламбра. | вий. Скобель. стругь - вісняк, Срокь-- реченець.
єтруг. ІСталь--сталь; криця. Сбланець--лупак. ІСтанція замбра воздуха-- Слой--верства, шар. станція для поміру блой верхній--верхнак. (мірення) повітря.
блюда -- блиснак (блес-Степень измкіненія упру- нак, камяне серце, гости--ступінь аміни
руське серце) пружності. Смолоть уголь, превратить Стойка--стомк: підпора, уголь вь порошокь--. стові. змолоти вугілля. "Стружка -- стругання: Сміна--3Міна. р етружка.
Снасть -- справа. зна- Схема регистраціи-- схема ряд тя. регістрації.
Єче - ІВ Тет
Счетчикь -- лічильник ПО ПАННЮЄ Ілюдина|; лічник шпри-ЕТополь--тополя. стрій). Тормазь--гальма. Сьра--сірка. "Тормазной-- гальмівник, Єьтка Аузра--сітка Ауера. гальмівничий |люди- Сітка проволочная(лампоч-| на); гальмовий |прик- ная)--дротяна сітка. ! метникі. Сбченіє- переріз, пере- Торфь -- болотчина або крій. : ропша. й Сьченіе поперечное--попе- Торфь болотньй--болот речний переріз (пере-| нина.болотяна ропша, крій). Торфь жирньй -- маєна Сьченів продольное -- по-| болотнина або ропша. довжний переріз «бо Торфь машинньй -- ма- перекрій. шипна болотнина, або Сьемка--здіймання НН ропша, болотнина, до- ність); знимка |вислід|. бута машинами. ІТорфь наливной, торфь вь
ха а видь кирпичей--цегло- видна болотнина або
Табель--таблиця. | ропща. Тачка--тачка, грабарка.|Торфь прессованньй -- Телефонь телефон. чавлена або гнічена
Температура воспламене-| болотнина або ропша, нія (точка воспламене-|Торфь ручнмой. торфь руч- нія)--теплогкість або! ной вирізки -- болот-
точка спалахнення і ицна або роппта руч- Темпераменть рудника--, ного різання, ручно- вдеча копильні. різна болотинна або
Телловемкость -- тепло- ! ропша. місткіеть, теплоєм- Торфь різной - - рівана кість, місткістьтепла. болотнина або ропта, Теплопроизводительность: Торфь омолистьй -- смо- теплотворная способ- | лчета болотнина, | ность. | теплоспособ- Торфь черпальньсй, млова- ность--теплотворність, тьшй торфь, добьтьй чер-
теплотворна | здіб: пальной машиной--чер- ність. пальна болотинна або Термометрь-- тепломір. ропшиа, глеяста болот- Тетива--тяЯТтиИВва. нина або рошша, до-
Тетива льстниць--рамено' бута черпальною ма- СХОДІВ. шиною (черпаркою).
Тра -о 180 о Уго
Трансмиссія -- передача Уголь горошковьшй, мелко-
(трансмісія). : зернистьй-- дрібнозер- Транспорть -- перевіз. || нисте вугілля або ву- - (транепорт). і гіль. Транспортировка-- перевіз'Уголь длиннопламенньй --
(транспортування). | довгополомне вугілля Трещина--шпара, розко-| «або вугіль.
лина, щілина. Уголь жирньй -- маєний Трещиноватость -- щілин- вугіль або вугілля.
нієть, щілистість. Уголь каменньй - земля-
Труба, по которой вьісась-| ний вугіль бо ву- ваєтся воздухь--висмок-| гілля. това піва, повітро-|Уголь каменньй блестя- смоктна ціва або дуда. щій--блиєкуче земля- Труба, по которой нагне-| не вугілля (вугіль). таєтся воздухь -- вго-Уголь каменньй сланце- нова ціва, повітро-| вьй--лупчасте земля- гонна ціва або дуда. | не вугілля (вугіль). Уголь кеннельскій -- кен- нельське вугілля (ву- МИ. гіль). Уголь коксовьй --коксове вугілля (вугіль). Углекислота (углвкисльй Уголь короткопламенньй -- газь)-- двоокис угля. | короткополомне ву: Уголь бурьй--бурий ву-|. Г лля (вУуГІЛЬ). гіль, буре вугілля,Уголь крупньй -- груду- «брунате вугілля, ліг-| вате вугілля або ву- ніг. гіль. Уголь бурьшй обьшкновенньй Уголь ку знечньй- -коваль- (болотньй)--болотяний| СРКе ВУГІЛЛЯ 00 ву-
а п гіль.
бурий вугіль (ву гілля).
Л о (В; уголь матовьй -- матове
Уголь бурьшй раковистьй 7| вугілля (вугіль). черепашне юуре ву"Уголь мелкій--дрібне ву- гілля або вугіль. гілля (вугіль).
Уголь газовьій -: Газовеїголь однородньй-- рівне вугілля 400 вугіль. або однорідне (однО-
Уголь газовьїй тощій (уголь стайне) вугілля. бьдньій газом) --, піс-Угаль орьшковьй (орьш- ний газовий вугіяь| никь)--горішкове ву- асо вугілля. :ош рілля (горйшник).
Уго -- 2 м Упр
Уголь отборньй-- добірнеУправленіе рудниковь -- вугілля. : Ш копальняна управа,
Уголь песчанистьй--піску- управа копальні. вате вугілля (вугіль). Устье--гирло.
Уголь пламенньй--полу-|Устье шахть--гирло за- мяне вугілля (вугіль). копу.
Уголь полужирньй -- пів- масне вугілля (вугіль). сь
Уголь прессованньй - чав- лене вугілля (вугіль).
Уголь, просушенньй на воз- духь--вугілля просу- шене на, повітрі.
Уголь пьтлевидньй--ПОропі- ковий вугіль (вугіл: фосфорь- -фосфер. ля). Фосфорить-- фосфорити.
Уголь смолистьй -- смо- фуганокь--фуганок, лясте вугілля (вугіль). о спуєт.
Уголь тощій--пісне ву- гілля (вугіль).. З
Угольная кислота--вугля-
ний кває, вуглянИ Храповов | устройство-- кислета. . стримний прилад
Угольная пьіль--вугляний (стримник). порох. вугляна по- |части: собачка--
Фитіць--гніт.
Фитильная бумага -- Гно- това бавовна.
Фонтань -- водограй, фонтан.
терть. песик або Уголь падєнія пласта-- жабка. кут похилу шару. 2. храповичекнь--
сучка, або тягло, «60 трибпокі.
Уклонь -- узвізна похи- лина; похтл.
Улиткообразное простран- ство -- слимакувата (лаврикувата) | про- ГІ. сторінь (простір). || ентробьжньй -- відосе-
Улиткообразньй -- СЛИМа- | редній. відбіжний, ві- куватий, равликува- лосередковий. тий, лаврикуватий. Центростремительньй --
Управленіе--у права. - доосередній,
Управленів горное -- гір-Цилимдрь (машинь!)--віб- нича управа. ло.
Ци -о2р м Шип
Цилиндрж м бтекляньй-- | |Шипь--чіп.
шкубний валок (ва-Шкала--скаля. і | |Шкала ртутная -- живо- ерблать--циферблят. срібна скаля. Шкивь--коліща, колесо.
7. Шкивь направляющій-- / напрямне коліща адо нь чавун колесо. Кур литейньій -діпвар- Щлакь-- жужелиця; га- чавун. » | ріль, солта. унь пер ьй--пе-|Шлакь (мелкій)--промив- ерабний Іл ун. на джумига, промнвні ; : оденки. | й |Шаюзь--упуст. 4 Шнурь-- шнур. атунь--Г ок. Шпурь (бурна)-- діра. Шахта--Закіп. ІШтабель--ст іс. ахта вертикальная-- Штанга--било. -сторчовий закіп. Штатквь--козедець.
ахта водоотливная- -Во-|Штейгерь--штигарь. довідливний закіп. іШтифть-- цвчщок, шпе- ахта воздушная--протя-| ник.
говий рани Штекь--кубло. ахта вну жная -- протя- Штольня -- підкіп. печера. говний Закіп. "Штольня 0 водоотливная- -
ахта вьітяжная вентиля- підкішабо печера водо- ціонная безь перегоро-. нідливна. гдокь--витяговий віт- Штолькя воздушная--під.: .рюгонний зекіп без кі. або печера протя- ("перегородок (перетик). гова. Шахта наклонная - похи-|Штольня откаточная---під- лий зак. : кіш або печера пере- ахта водьемная--внтя-. ВОЗОВАа. говиій закін. »"Штольня путевая--підкіц ахтапутевая--вихідний| або печера виїздова ( закіп. | вихідна. ахта развьдочная -- ви-|Штольня развідочная -- відковий закіп. підкіп 152 | печера ахтерь--закіпник. дослідна або вивід- естерня--зубчасте ко-| кова. лесо або палечне ко-|Штревель--шпилик. лесо шестерня. Штрекь--подовжня.
Штр ово
Штрекь ВАННА СО п вітрогонна подовжия | Щупь-- пробний єчідер;
Штрекь водобтводньй-- | ніІтирь. щуд. водовідплівна, подов- Жня. Штрекь воздушньй--про- 3.
тягова подовжня. - У Штрень вьтемочньй --ви- Зистинкат ь, огивтуша-
копна ПОодДоОвжЖжня. яель--ог егасні Штрекь горизонтальньй- -|Здевато і
трекь діагональньшй-- Злектриче во--громови-
косінна подовжня. на, еле нчність. Штрекь осковной- -ГОЛОВ-|длектрическій | лампочка
на подовжня. накаливаніяч-громовин-
перевозова подовжня| жеврільна або жврова Штрекь промежуточньй--| лямпка. ;
проміжня подовжня. ІЗлектродвигатель--громо-
Штрекь рразвідочньй -- | вунний двигун. елек- дослідна 60 вивід- тричний двигун. кова лодовжня. іІЗнергія--снага (енергія).
Шурфь-- дослідний за Знергичньій са кій.
о
і оснажний (енергі пинійжвевий). Зтажь--поверх.
Щебень-- дрібняк. груз. Щеоль-пттитгра, щілина. 71. Щелочь-- Луг.
Щелочь Бдкая--гострий "АСВНЬГУСень: ясенина. або їдкий луг. і
т